Пам'ятки сарматів на
території Таврії

С. Чистеньке

Воїна у похованні біля с. Чистеньке супроводжували сарматський меч із кільцевим навершям, меотські дротики та пізньоскіфські вістря стріл. Такий комплект різнокультурної зброї міг бути тільки в учасника подій Діофантових або Мітрідатових війн, у яких брали участь кельти-галати, сармати, меоти та пізні скіфи.

Соколова Могила

На Миколаївщині в кургані Соколова Могила відкрите поховання сарматської цариці-жриці. Шляхетну жінку вбрали у довгу сукню з вузькими рукавами, пошиту з пурпурового репсу, гаптовану золотими Х-подібними платівками, інкрустованими емаллю; манжети прикрашали численні намистини із золота, геширу, сердоліку, халцедону й фаянсу та мініатюрні золоті платівки

С. Весняне

1992 р. у кургані біля с. Весняне під Миколаєвом було досліджено могилу заможного сармата, можливо, ватажка племені. Скелет воїна лежав у дерев'яній труні. Його супроводжували довгий китайський меч, кинджал, сагайдак зі стрілами і лук. На правиці був надітий масивний золотий браслет, каптан підперезував пояс зі срібною золоченою пряжкою. Через 150 років після її виробництва сармати приклепали до неї три кільця та зробили прикрасою кінського нагрудника.

 Юлій Капітолін про сарматів

Із появою в Північному Причорномор'ї пізньосарматських племен, які всі джерела називають аланами, збігається так звана ольвійсько-тавроскіфська війна середини ІІ ст. н.е., внаслідок якої загинула система оборони Ольвійської держави. Зважаючи на знахідки вістрів сарматських стріл у напільних фасах оборонних споруд, під назвою "тавро-скіфів" римський історик Юлій Капітолін розумів сарматів — ототожнення перших і других у античних авторів було поширеним літературним прийомом.

Дружне, Нейзац, Інкерманський, Чорноріченський, Бельбек

Приблизно в середині ІІІ ст. н.е. до Криму вдерлися готські дружини, можливо, разом із сармато-аланами Нижнього Дону. Сармати зайняли підгір'я (де досліджені їхні могильники Дружне, Нейзац, Інкерманський, Чорноріченський, Бельбек I та інші), а готи — південний берег Криму. Ця навала остаточно зруйнувала пізньо-скіфську культуру Криму. Частину скіфів було винищено у боях, а решта поступово розчинилася серед споріднених за мовою аланів.