"Скарби" спорядження
вершника часу Мітрідатових війн

Ще у ХІХ столітті на території України (Мар'ївка на Південному Бузі) та Молдови (Бубуєчь неподалік Кишинева) були випадково знайдені перші комплекси, що отримали назвуЗолота прикрасакінського нагрудника "скарбів". Такі знахідки продовжуть траплятися й археологам, і випадковим людям дотепер. Справа в тому, що "скарби" ІІ—І ст. до н. е. ховали або в насипах курганів, або у природних підвищеннях, і ніколи не знаєш, коли пнатрапиш на такий "скарб".Срібні золочені фалари
Вони поширені від Дунаю до підгір'їв Кавказу: Бубуєчь, Бравічень, Бедражей Ной, Тараклія, Твардиця (Молдова), Весела Долина, Великоплоске, Семенівка (Одеська обл.), Мар'ївка, Нововасилівка, Снігурівка (Миколаївська обл.), Булахівка (Дніпропетровська обл.), Янчокрак, Токмак-могила (Запорізька обл.), Ногайчинський курган (Крим), Балаклія (Харківська обл.), Старобільськ, Привілля (Луганська обл.), Квашине (Донецька обл.). "Скарби" знайдено в курганах Воронезької та Ростовської областей і у Краснодарському краї Росії. Срібні чаші
Вони становлять собою жертовно-поминальні комплекси речей. Перш за все, це срібні або бронзові фалари — прикраси вузди у вигляді опуклих або пласких круглих блях, вкритих орнаментом, та срібні, бронзові або залізні налобники з гачком. Часто вуздечкові набори знаходять у бронзовому казані або ситулі (відрі). Майже неодмінною річчю "скарбів" є бронзові шоломи італійського типу Монтефортіно, захоплені сарматами у боях. Імовірно, шолом символізував загиблого воїна, на пам'ять про якого ховали "скарб". До складу обов'язково входили якісь коштовні речі — золоті прикраси або срібні чи скляні посудини. На те, що ці комплекси не є зруйнованими похованнями, вказує відсутність останків людини. 
Вважається, що "скарби" належали сарматським найманцям Мітрідата, які за наказам царя почали нечуваний в історії рейд із Північного Кавказу через Фракію та Далмацію на Рим. Рейд не вдався, а археологам залишилися його сліди у вигляді "скарбів".