Історія Харкова.
1922-1923 рр.

1922 РІК

ПОДІЇ

   У засновано Український ілюстрований журнал сатири під назвою «Червоний Перець» (з 1941 року видається у Києві під назвою "Перець"). Виходить двічі на місяць. 

У часи Великої Вітчизняної війни виходив у Харкові, Москві, передавався по радіо (1942). У 1920 — початку 30 -х рр.  XX століття в ньому активно співпрацювали гумористи Остап ВишняЮ.ВухнальВ.Чечвянскій, Ю.Гедзь, К.Котко, художники А.Петрицький, А.Козюренко, Б.Шаповал (Бе- Ша) та ін.  У воєнні та повоєнні роки  виступали Я.Галана, П.Козланюк, С.Воскрекасенко, С.Олійник, Ф.Маківчук (з 1946 — головний редактор журналу) , Ю.Мельничука, Д.Белоус, Є.Кравченко, А.Ковінько, Ю.Кругляк, Л.Гроха, художники В.Литвиненка, К.Агніт — Следзевскій, В.Глівенко, С.Самум, Л. Каплан, А.Арутюнянц, В.Зелінскій та ін. 

Журнал нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1967) , орденом «Знак Пошани» (1977).

   27 червня 1922 року у Харкові Центральний бібліографічний відділ при Всеукраїнському Державному видавництві,  був перейменований в Книжкову палату Української РСР. Згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 27 червня 1922 українська книжкова палата мала такі обов’язки: реєстрація всіх творів, що виходили друком на території УРСР з 1917 г.; створення архіву цих творів;  контроль за отриманням "обов’язкового примірника" від видавництв республіки, видання Літопису українського друку. 

   Книжкова палата залишалася у Харкові до 1989 р.. В столичне книгосховище Палата переїхала в 1990 г., тоді було змінено і назву — Національне науково-виробниче об’єднання "Книжкова палата України". Сьогодні Книжкова палата України,  проводить також певну роботу з видавничо книготорговельної та науково-допоміжної бібліографії, займаючись науково- методичною роботою в області бібліографознавства та книгознавства. Згідно з даними 1999 р., Державний архів друку налічував вже понад 12 млн одиниць зберігання друкованої продукції України, починаючи з 1917 р.

  В 1922 році, не дивлячись на труднощі повоєнного часу, в Харкові пройшла І Всеукраїнська Олімпіада.

  Після розробки і впровадження апаратури, що підсилює радіосигнал, в 1922 році для жителів Харкова стало можливим прослуховування музичних програм, які транслювалися з Москви і Берліна.


ОБ`ЄКТИ

    Рішенням Радянської влади Свято-Покровський монастир був закритий в останніх числах холодний жовтень 1922 року. У звіті Харківської губернської робітничо-селянської ліквідаційної комісії по відділенню церкви від держави 9 січня 1923 вказується, що її "...засідання постановило закрити всі міські та приміські монастирі і в першу чергу чоловічий Покровський монастир… виселенням ченцям дозволяється якнайшвидше перейти в Рясінскій монастир… виселені ченці мають право забрати з собою тільки взуття, одяг і білизну." Після закриття монастиря його майно було розграбоване, знищене. Багато ченців, що перебували в той час у монастирі, були вбиті.



ОСОБИСТОСТІ

  19 листопада 1922, Харків, УРСР народився Юрій Валентинович Кнорозов (пом. 31 березня 1999, Санкт-Петербург) — вчений, який перший в світі розшифрував писемність майя. Радянський історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; засновник радянської школи майяністики. Доктор історичних наук (1955). Лауреат Державної премії СРСР (1977). Кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала). Відомий своєю дешифровкою писемності майя, впровадженням математичних методів дослідження недешифрованих писемностей. До групи дослідників під керівництвом Кнорозова в різний час входили такі відомі історики, етнографи та лінгвісти, як Олександр Кондратов, Маргарита Альбеділь, Микола Бутін та інші. У середині 1950-хроків ними було розпочато дослідження писемності острова Пасхи (Ронго-ронго). 


1923 РІК

ПОДІЇ

♦    26 березня 1923 року  - початок історії Харківського аеропорту. Саме тоді для організації регулярних авіарейсів було створено акціонерне товариство «Укрвоздухпуть». Злітно-посадкова смуга була у той час грунтової і перебувала в Сокольниках, на місці теперішнього Авіаційного заводу.

ОБ`ЄКТИ

    Після приходу до Харкова більшовицької влади в 1923 році Хоральну синагогу, як і всі інші храми, закривають. В її приміщенні відкривають «Єврейський робочий клуб ім. Третього Інтернаціоналу»

♦     В 1921–1923 роках академіком архітектури Бекетовим був реконструйований «Будинок робочого суспільства», що був побудований в 1903 -1909 рр. за проектом архітектора І.І.Загоскіна. Після реконструкції назву будинку змінено на  Палац культури «Металіст».  

ОСОБИСТОСТІ

   У 1923 році Клавдія Шульженко стає артисткою Харківського драматичного театру під керівництвом М. М. Синельникова. У тому ж, 1923 році Клавдія Шульженко дебютувала як співачка, виконавши романс «Зірки на небі» у виставі «Страта».

♦   Любавин Юрій Михайлович. Живописець. Народився в 1923 році в місті Харкові. Закінчив художню студію при Харківській фабриці художніх виробів (1940 — . 1950 г.) , навчався у С. Бесєдіна і Л. Чернова. Автор натюрмортів, пейзажів, жанрових робіт. З 1957 р. учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставок. З 1960 р. — Член Харківської організації Спілки художників України. У 1972 році газета «Радянська культура» в рецензії на виставку «Земля і люди» особливо відзначила груповий портрет механізаторів колгоспу "Українка» роботи харківського художника Ю. Любавіна. У 1976 році живописець за внесок у розвиток культури був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку «. За полотна «Весна» (1965) , " Після роботи " (1967), «В дні революції " (1967) , " Механізатори " (1970) і " Портрет слюсаря-складальника Харківського тракторного заводу Бондаренко " (1973) був удостоєний премії Ленінського комсомолу.