Москаленко Кирило
Семенович

Москаленко Кирило Семенович — командувач 40-ю армією Воронезького фронту, генерал-полковник; головний інспектор Міністерства оборони СРСР — заступник Міністра оборони СРСР, Маршал Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1978).

Народився 28 квітня (11 травня) 1902 року в селі Гришине (нині Красноармійського району Донецької області) в селянській родині. Українець.

Закінчив чотирикласну початкову сільську школу, два класи училища міністерства освіти («міністерське училище»). З 1917 по 1919 роки навчався у сільськогосподарському училищі на станції Яма під Бахмутом. Змушений був перервати навчання через початок громадянської війни.
Повернувся в рідне село, працював у сільському ревкомі. При захопленні території губернії військами Добровольчої армії генерала А. І. Денікіна через загрозу страти переховувався. Після заняття села військами Червоної Армії в серпні 1920 року вступив до її лав.

Учасник бойових дій Громадянської війни у складі Першої кінної армії. Воював рядовим бійцем проти військ генерала П. Н. Врангеля і отамана Н. І. Махна.

У 1922 році закінчив артилерійське відділення Харківської об’єднаної школи червоних старшин, після чого проходив службу в Північно-Кавказькому і Білоруському військових округах, був командиром взводу, батареї, дивізіону і начальником штабу артилерійського полку. У 1928 році закінчив артилерійські курси удосконалення командного складу РККА. У 1939 році факультет удосконалення вищого командного складу Військової академії ім. Ф. Е. Дзержинського.

З 1922 по 1932 роки служив у складі 6-ї Чонгарської кавалерійської дивізії (до 1924 року в складі Першої кінної армії), командир взводу кінно-артилерійського дивізіону. У період служби в Армавірі брав участь у боях з політичними супротивниками діючої влади на Північному Кавказі.

У вересні 1923 року разом з військовою частиною був переведений до Брянська. З 1924 року — командир батареї, з 1928 — командир навчальної батареї, артилерійського дивізіону, начальник штабу артилерійського полку.

З 1934 року К. С. Москаленко — командир артилерійського полку. З червня 1935 року — начальник артилерії 23-й механізованої бригади на Далекому Сході, а з вересня 1936 — 133 -ї механізованої бригади Київського військового округу. У 1939 році він закінчує факультет удосконалення вищого командного складу Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського, і призначається начальником артилерії 51 -й Перекопської стрілецької дивізії. У її складі бере участь у радянсько — фінляндської війни 1939–1940 років. Потім — начальник артилерії 35 -го стрілецького корпусу, а з серпня 1940 по травень 1941 року — 2 -го механізованого корпусу в Одеському військовому окрузі. З травня 1941 року — командир 1 -й моторизованої протитанкової артилерійської бригади в Київському Особливому військовому окрузі.

Командиром цієї бригади він і зустрів Велику Вітчизняну війну. Потім командував 15-м стрілецьким, 6-м кавалерійським корпусами і кінно-механізованою групою військ. Брав участь в оборонних боях на Південно-Західному фронті під Володимир-Волинським, Рівне, Новоград-Волинським, Києвом, Черніговом і в наступальної операції на правому крилі Південно-Західного фронту в битві під Москвою. Наприкінці 1941 року — заступник командувача 6-ю армією, з березня 1942 послідовно командував 38-й, 1-й танковій, 1-й гвардійської і 40-й арміями.

Війська під керівництвом К. С. Москаленко боролися під Харковом, на Дону, в битві під Сталінградом. 40-я армія в складі Воронезького фронту брала участь в Острогожско-Россошанской, Воронезько-Касторненской і Бєлгородсько-Харківської наступальних операціях, а також у битві під Курськом і форсуванні Дніпра.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і закріпленні плацдарму на його західному березі, командувачу 40-ю армією генерал-полковнику Москаленко Кирилу Семеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З 27 жовтня 1943 до кінця війни К. С. Москаленко знову командував 38-ю армією, яка у складі 1-го Українського фронту брала участь у Київській, Житомирсько-Бердичівської, Проскурівсько-Чернівецької, Львівсько-Сандомирської, Карпатсько-Дуклінської і в складі 4-го Українського фронту — в Західно-Карпатської, Моравська-Остравський і Празькій наступальній операціях.

Війська під командуванням генерала Москаленко К.С. відзначилися в боях на львівському напрямі при прориві сильної, глибоко ешелонованої оборони противника, а також при оволодінні містами Київ, Житомир, Жмеринка, Вінниця, Львів, Моравська-Острава та іншими.

За успішні бойові дії війська, якими командував К. С. Москаленко, 18 раз відзначалися в наказах Верховного Головнокомандувача Й. В. Сталіна. У травні 1945 року командувач фронтом А.І. Єременко представляв К. С. Москаленко до присвоєння звання двічі Героя Радянського Союзу, але це подання реалізовано не було.

Після війни, з 1945 по 1948 роки, К.С Москаленко — командувач армією, а потім — командувач військами Московського району (перейменованого в округ) ППО.

На цій посаді генерал-полковник Москаленко К.С. на прохання секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова і Голови Ради Міністрів СРСР Г. М. Маленкова, брав участь в арешті Л. П. Берії у червні 1953 року.

Після зазначених подій, з червня 1953 і до 1960 року К. С. Москаленко — командувач військами Московського військового округу.

У 1955 р. отримав військове звання «Маршал Радянського Союзу».

З жовтня 1960 Москаленко К.С. — Головнокомандувач Ракетними військами стратегічного призначення — заступник Міністра оборони СРСР. 12 квітня 1961 на космодромі «Байконур» він проводжав у перший в історії людства космічний політ льотчика-космонавта № 1 Ю. О. Гагаріна.

З квітня 1962 по 1983 роки — головний інспектор Міністерства оборони СРСР — заступник Міністра оборони СРСР.

За заслуги в розвитку і зміцненні Збройних сил СРСР 21.02.1978 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». З грудня 1983 року — у Групі генеральних інспекторів МО СРСР.

З 1983 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Кирило Семенович Москаленко помер 17 червня 1985 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

5 червня 1982, в Красноармійську Донецької області, встановлений на червоному гранітному постаменті бронзовий бюст К. С. Москаленко, виконаний скульптором В. Соніним і архітектором С. Кулевим. На відкритті був присутній сам 80-річний ювіляр.