Історична довідка про
смт Демидівка

        Демидівка — селище міського типу Рівненської області, районний центр. Розташоване на берегах р. Жабичі (притока Стиру) за 80 км від обласного центру. 
        Територія, де сьогодні розташоване смт. Демидівка, як свідчать археологічні знахідки, була заселена вже у бронзовому віці (к. ІІ — поч. І тис. до н. е.). В околицях селища віднайдені предмети, що представляють черняхівську археологічну культуру (ІІ — V ст. н. е.).
          Від періоду Киїівської Русі тут збереглися залишки городища. Вперше документально засвідчена місцевість, що дала назву майбутньому містечку Демидівка, згадується у «Записі волинського землянина Волчка Хрінницького про забезпечення на своєму маєтку Лопавши віна своїй дочці Марині і зятю Пашку Посягвецькому», здійсненому в Хрінниках 15 вересня 1472 р. У ньому, зокрема, вказується: «…а обрубъ земленый тому именицу моему… от Пропастищ до Демидова рову…». 1513 роком датується «підтверджувальна грамота Сигізмунда І Володимирської єпископії на землю Квасовську з дозволом заснувати на ній містечко з Магдебурзьким правом, а також на маєтність Лішню, став і десятину з міщан Володимирських за користування землею церковною». У цьому документі, зокрема, вказується, що польський король Казимир дозволив «на той земли Квасовской мистечко садиты, и право немецкое там мети…».
         На початку ХVII ст. Демидівка була невеликим поселенням, яке називалося Демидів і належало кільком невеликим поміщикам. Назва походить від чоловічого імені Демид. Жителі брали участь у Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Після «Вічного миру» 1686 р. селище залишилося у складі Польщі, після третього поділу Польщі1795 року відійшло до Російської імперії. До 1860 р. нею володіли поміщики Гарчинські, пізніше — стала власністю казни. Демидівка відбудовувалась повільно.
           На час перепису населення, у 1797 р., тут проживало 697 чоловік, виключно євреїв. Вона стала містечком. Частина мешканців займалася ремеслами В кінці XIX — на початку XX ст. в Демидівці відкрилося кілька невеличких підприємств, що належали багатіям. Це — лісопильня, чотири мануфактури, тричі на рік збиралися великі ярмарки.
          Революційні події 1905–1907 рр. у країні знайшли відгук і в Демидівці. Тут не раз відбувалися селянські заворушення, були випадки сутичок з поліцією. В роки Першої світової війни містечко кілька разів переходило з рук в руки воюючих австро-угорської і російської армій. що завдало жителям великих збитків. В січні 1918 р. була проголошена радянська влада, яка протрималася всього три роки. У 1921 р., згідно Ризького мирного договору, західноукраїнські землі, в тому числі і Демидівка, увійшли до складу Польщі, а з 1939 р. — до складу Радянського Союзу (УРСР). Від 24 червня 1941 до 17 березня 1944 р. Демидівка була під німецько-фашистською окупацією. Звільнена від німецьких окупантів частинами 1-го Українського фронту. Полизу Демидівки до середини 1950-х років вели збройну боротьбу загони ОУН-УПА. З утворенням Ровенської області, Демидівка стала одним з її районних центрів (з 1940 по 1962 рр. та від 1995 р.). і була віднесена до категорії сіл. Наприкінці 1949 р. тут засновано колгосп імені Т. Г. Шевченка, відкрита семирічна школа. Від 1959 р. Демидівка — селище міського типу.
         Наприкінці 1962 р. Демидівський район був розформований і Демидівка ввійшла до складу Млинівського району. Відновлено районний центр 22 вересня 1995 р. постановою Верховної Ради України № 346/95-ВР. На території Демидівки розташовані пам’ятки архітектури, пам’ятники і пам’ятні місця: городище Х-ХІІІ ст. в урочищі «Замчисько», палац (1780 р.), Покровська церква і дзвіниця (1830–1840 рр.); братська могила радянських воїнів, меморіал воїнської слави на честь 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні Радянського союзу 1941–1945 рр. (1985 р.). За роки незалежності встановлено погруддя Т. Шевченка, пам’ятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни.
        Головні підприємства Демидівки: ВАТ «Демидівський консервний завод» (заснований в серпні 1968 р.), ЗАТ «Демидівський молокозавод», ПП «ОЛДІ», ТОВ «ДЕММЕБ». В Демидівці функціонує загальноосвітня школа-ліцей (офіційний сайт http://demidlicey.at.ua/), вище професійне училище № 25 (офіційний сайт http://www.vpu25.at.ua), дитячий садок, музична школа. На території селища працює центральна районна лікарня, ветеринарна лікарня, центральна районна бібліотека (сайт http://demydivka.libr.rv.ua), районний будинок культури, будинок творчості школярів.
         Серед видатних уродженців селища — співачка, заслужена артистка України З. Комар.
         
        Баранович О. Залюднення Волинського воєводства в першій половині ХVІІ ст. / О. Баранович. — К., 1930. Географічна енциклопедія України. Т. 1: А-Ж / відповід. ред. О. М. Маринич. — К.,1989. — С. 310. Демидівка // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область / Інститут історії Академії наук УРСР. — К., 1973. — С. 401–410. Демидівка // Енциклопедія історії України. Т. 2: Г-Д / гол. редколегії В. А. Смолій. — К., 2004. — С. 321. Демидівка // Енциклопедія сучасної України. Т. 7: Г-Ді / Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — К., 2007. — С. 331–332. Демидівщина. — Демидівка, 2003. — 32 с. Ілляшенко Я. Є. Волинь за 25 років / Я. Є. Ілляшенко. — Львів, 1964. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Т. 1. / О. Цинкаловський. — Вінніпег, 1984. — С. 341. Демидівська районна державна адміністрація [Електронний ресурс] : офіційний веб-сайт. — Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/demydivsk. — Назва з екрана. Демидівська районна рада [Електронний ресурс] : [сайт]. — Режим доступу: http://rada.info/region/Рівненська-область/Демидівський-район/. — Назва з екрана. Рівненська обласна рада [Електронний ресурс] : [сайт]. — Режим доступу: http://oblrada.rv.ua/. — Назва з екрана. Рівненщина [Електронний ресурс] : регіональний інформаційний портал. — Режим доступу: http://irp.rv.ua/. — Назва з екрана. Седищна рада смт. Демидівка Рівненської області [Електронний ресурс] : [сайт]. — Режим доступу: http://demydivka.rvadmin.gov.ua/silrada/employees/. — Назва з екрана. Терлецький Ю. Золотий колос — символ Демидівки [Електронний ресурс] / Ю. Терлецький. — Режим доступу: &view=article&id=618:------&catid=18&Itemid=17.">http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=618:--&catid=18&Itemid=17. — Назва з екрана.